А я не знав

Чию шмоньку лизав

Бо було піздєц темно

І розгледіти щось даремно

Тож я не встидався

З усіх сил старався

Та коли включили люстру

Мене стало піздєц пусто

Бо тьола була не фігурова

А цилюлітна, мов корова

Охватив моє тіло параліч

Я стояв як каліч

З шмонькою в зубах

На колінах, наче монах